Як банк рахує відсотки, або скільки коштують 18 річних? Сім відносно чесних способів обдурити позичальника
Зрозуміло, що фінансові ресурси для позичальника мають свою ціну. Умовно, ця ціна складається з трьох компонентів:
коштів, які банк сплачує як відсотки за запозичення -- депозити, міжбанківські
кредити, міжнародні кредити, залишки на поточних рахунках, тощо;
вартість утримання банківської установи (персонал, податки, утримання будівель,
автотранспорту, оплата послуг охорони, інкасації і т.п.);
чистого прибутку банку.
Перший компонент залежить від ринкової ситуації,
рейтингу банку (надійний банк може запозичувати кошти під менший
відсоток) та масштабу діяльності -- кількості економічно активних
клієнтів банку.
Другий компонент залежить від ефективності роботи банківської установи,
та особливо в останній час, від якості кредитного портфелю.
Третій компонент залежить лише від апетитів власників банку.
Для маскування розміру третього компоненту банки нав’язали в масовій свідомості ряд міфів:
банк не може кредитувати дешевше, ніж платити по депозитах;
банк не може кредитувати собі у збиток;
розмір винагороди залежить від ризику кредиту, а агробізнес належить до
найбільш ризикованих видів діяльності.
Все це не більше, ніж маркетингові трюки.
Депозити під 20 відсотків річних? Додаткові умови такого депозиту:
обмежений час акції, обмеження за терміном вкладу, тощо, призводять до
того, що частка таких дорогих ресурсів – кілька відсотків або навіть
частки відсотку, а основі банківські ресурси становлять дешеві
короткострокові депозити, міжнародні запозичення та майже безкоштовні
залишки на поточних рахунках. Зрозуміло, що ідеальна розрахункова
вартість ресурсів часто набагато дешевша реальної середньозваженої їх
вартості. Основна причина -- омертвіння капіталу в проблемних та
безнадійних кредитах. Однак помилки кредитної політики банків не повинні
бути, але на практиці є, проблемою клієнтів.
Збиткові кредити, НБУ називає їх «пільговими», взагалі є звичайною
практикою. Кредити інсайдерам (пов’язаним з банком особам) часто
видаються саме на таких умовах.
Відносно положення про залежність винагороди банку від ризикованості
кредитної операції -- вимоги більшості банків до аграріїв такі, що про
значний ризик таких кредитів просто немає сенсу говорити. Інша річ, що
банки своїми діями -- «Позичай або занадто мало, або занадто пізно», як
говориться в англійській приказці, -- самі є чинником ризику
агробізнесу.
Класична формула розрахунку простого банківського відсотку виглядає так:
кредит(депозит) * відсоток * кількість днів в розрахунковому періоді / кількість днів в році.
Однак навіть користуючись такою формулою деякі банки знаходять
можливості отримати з клієнта надлишкові кошти. Для початку зупинимося
на «відносно чесних», як казав Остап Бендер, способах відбирання грошей в
аграріїв.
Спосіб перший. Перерахування кредитних коштів на розрахунковий рахунок позичальника.
Це звичайні умови класичного кредиту, однак, для
кращого розуміння ситуації скористаємося прикладом. Позичальник, отримує
кредит у розмірі 1 млн. грн., цільове призначення: закупка ПММ,
міндобрив та ЗЗР. Відсоткова ставка -- 18 річних.
В зв’язку з тим, що позичальник не використовує всі кошти одномоментно,
деяка їх частина залишається на поточному рахунку. Однак, на них теж
нараховуються відсотки. Більше того, фактично ці кошти все ще входять в
ресурсну базу банку, тож банк може повторно продати їх на
міжбанківському ринку «овернайт».
Як боротися?
Підписуйте угоду класичного кредиту лише, якщо плануєте використати всю
суму кредиту за один (або кілька) днів. Якщо кредит планується витрачати
в кілька етапів -- наполягайте на кредитній лінії.
Спосіб другий. База розрахунку.
Деякі банки використовують в розрахунках нестандартну кількість днів у
році – зазвичай 360 днів. Що це дає банку розглянемо на прикладі: 1 млн
грн та 18 відсотків річних.
Період нарахування відсотків за кредитом -- 30 днів.
Метод факт/факт: 1000000 х 18% х 30днів / 365 днів = 14794,52 грн.
Метод факт/360 днів: 1000000 х 18% х 30днів / 360 днів = 15000,00 грн.
Різниця: 205,48 грн.
Для тих, хто вважає цю суму занадто дрібною, зауважу,
ця різниця за рік становитиме вже понад 2 тис. грн. і це на цій досить
незначній сумі кредиту.
Як боротися?
Перевіряйте формули розрахунку відсотків. Не підписуйте договір, якщо
кількість днів у «банківському році» відрізняється від кількості днів у
календарі.
Спосіб третій. Зміна відсоткової ставки під час дії кредиту.
Зазвичай можливість зміни відсоткової ставки оговорена в договорі. Основні причини зміни:
закінчення періоду кредитування з пільговою відсотковою ставкою;
невиконання додаткових умов кредитного договору, зазвичай переведення оборотів
по розрахунковому рахунку в банк-кредитор;
зміна відсоткової ставки, мотивована зміною ринкової кон’єктури.
Як боротися? Що стосується перших двох випадків, таке підвищення є законним,
оскільки заздалегідь оговорене в договорі. Третій випадок, хоча і обумовлений
у договорі, часто - банальна «викачка» коштів. Банк зазвичай повідомляє
позичальника про підвищення відсоткової ставки і пропонує або перепідписати
договір на нових умовах, або ж у випадку незгоди, достроково повернути
кредитні кошти.
Що робити? Ефективна тактика, попросити банк обґрунтувати причину зміни
відсоткової ставки та надати техніко-економічне обґрунтування такої зміни.
Ще один спосіб, погодитися на підвищення відсоткової ставки. Наприклад,
банк пропонує змінити відсоткову ставку з 18 до 22 відсотків, погоджуйтеся
на підвищення, однак пропонуйте свій варіант – не 22, а 18,05 відсотка
річних. Суть -- у втягуванні банку в переговорний процес, який може продовжуватися
до повного погашення кредиту.
Якщо вже навіть практика обчислення відсотків
відрізняється від того, що вчать в школі то, що вже говорити про такі
платежі, як комісії. Заради справедливості зазначу, що масове введення
комісійних платежів для аграріїв розпочалося вимушено. Після того, як
Кабінет Міністрів України в своїй Постанові «Про затвердження Порядку
використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення
фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через
механізм здешевлення кредитів» затвердив граничний розмір відсоткової
ставки по кредитах для агро виробників, яка частково підлягає
відшкодуванню, банки зіткнулися з невеселою альтернативою: або
кредитувати під рекомендований відсоток – і суттєво втратити в
прибутковості, або кредитувати під звичайну відсоткову ставку – цим
самим позбавляючи своїх клієнтів-аграріїв права на відшкодування
відсотків, а отже, втрачаючи клієнтів і кредитний портфель. Вихід, як
завжди, було знайдено – комісія, про неї в постанові не згадувалося.
Таким чином, банки «добирали» 2-4 відсотки комісійними платежами. Така
ситуація влаштовувала банки, та й аграрії були змушені миритися з нею –
відшкодування відсотків суттєво перевищувало комісійні платежі. Однак
немає нічого більш постійного, ніж тимчасове.
Отже, Спосіб четвертий. Відсоток плюс комісія.
Приклад: Кредит – 1 млн грн. Відсоткова ставка 17,5 річних + комісія 0,5
відсотка від суми кредиту (тобто 18 відсотків річних). Термін кредиту 9
місяців.
Вартість кредиту: 1 млн грн х 17,5% х 9 міс. / 12 міс. + 1 млн грн х 0,5% = 136250 грн.
Порівняємо: 1 млн грн х 18% х 9 міс. / 12 міс. = 135000 грн.
Різниця: 1250 грн на користь банку.
Здається дрібниця, але може бути і більш «приваблива» пропозиція, наприклад, 15 річних і 3 відсотки комісії.
Для цікавості розрахуємо вартість такого кредиту.
Вартість кредиту: 1 млн грн х 15% х 9 міс. / 12 міс. + 1 млн грн х 3% = 142500 грн.
Порівняємо: 1 млн грн х 18% х 9 міс. / 12 міс. = 135000 грн.
Різниця: 7500 грн на користь банку.
Як боротися? Не
погоджуватися на таку умову. У разі неможливості змінити цю умову
плануйте термін кредиту якомога ближчим до календарного року, що
коротший кредит, то дорожче обійдеться Вам комісія.
Спосіб п’ятий. Відсоток плюс комісія (кредитна лінія).
Кредит – 1 млн грн. Відсоткова ставка 17,5 річних + комісія 0,5 відсотка
від суми кредиту (тобто 18 відсотків річних). Видача кредиту трьома траншами:
лютий – 500 тис. грн, березень – 300 тис. грн, квітень – 200 тис. грн.
Комісія нараховується при кожному транші. Сума комісії: 1 млн грн х 0,5%
х 3 транші = 15000,0 грн. Що на 10 тис. грн більше, ніж якби кредит був
виданий одним траншем.
Як боротися? Не погоджуватися на таку умову, наполягати на умові виплати комісії від суми траншу, а не кредиту в цілому.
Спосіб шостий. Відсоток плюс комісія. Обмеження мінімального розміру комісії.
Комісія береться як відсоток від суми траншу, але не менше, ніж певна
сума. Наприклад, транш 10 тис. грн, комісія – 10 тис. х 0,5% = 50 грн.
Мінімальна сума комісії – 500 грн. Різниця – 450 грн на одному транші.
Що менший транш, то дорожче буде обходитися його видача.
Як боротися? Ретельно плануйте платежі.
Спосіб сьомий. Відсоток плюс щомісячна фіксована комісія.
Кредит – 1 млн грн. Відсоткова ставка 17,5 річних + комісія 0,5 відсотка
від суми кредиту щомісячно (тобто ніби то 18 відсотків річних). Видача
кредиту трьома траншами: лютий – 500 тис. грн, березень – 300 тис. грн,
квітень – 200 тис. грн. Погашення трьома платежами: серпень – 200 тис.
грн, вересень – 300 тис. грн, жовтень – 500 тис. грн.
Як боротися? Шукати інший банк. Скоріше за все і інші умови кредитного договору будуть такі ж «привабливі».
Великі комбінатори
Однак найбільші можливості для банків дає комбінування умов виплати винагороди.
Якщо в першому випадку ми бачимо відносно невинний «розвод клієнта на бабки»,
ефективна ставка по кредиту змінюється з 18 відсотків річних до «лише»
19,66 %, то в сьомому прикладі ефективна ставка буде вже 24,61 %. Я зумисне
обрав досить помірковані значення відсотків та комісій, для дрібного фермера
ефективна ставка в 40% -- звичайна справа, досить використати комбінацію:
відсоткова ставка + комісія за видачу кредиту + щомісячна комісія (варіантів
безліч).
Чому банки використовують прийоми, що вводять в оману позичальників?
Перша причина -- загальна ринкова тенденція використання маркетингових
технологій. Загальновідомо, що вкладання коштів у маркетинг більш
прибуткова справа, ніж вкладання коштів безпосередньо в удосконалення
виробничого процесу. Друга причина -- банальні гроші. Припустимо, при
ставці 18 відсотків маржа банку 1%. Просте збільшення ефективної
відсоткової ставки до 19,7% збільшить доход банку до 2,7 відсотка, тобто
в 2,7 рази.
Зазначу, ряд банків заробляють не лише на видачі, а й на погашенні
кредитів – утримують з позичальника комісію, чи штраф за дострокове
повернення коштів. Можна було б зрозуміти таку позицію банку якщо б мова
йшла про довгострокові кредити, оскільки такий кредит передбачає
залучення довгострокових фінансових ресурсів. Зазвичай таке залучення
проводиться під конкретну кредитну операцію. Зрозуміло, погашення
клієнтом кредиту не дає банку підстав для припинення своїх зобов’язань
перед вкладниками чи позичальникам. В цьому разі така комісія є розумною
компенсацією витрат банку. Однак, якщо мова йде про короткострокові
кредити, то їх ресурсна база такі ж короткотермінові депозити, тобто
розмір цього сегменту кредитного портфелю регулюється виключно кредитною
політикою банку, ні про яку персональну відповідальність позичальника
за дострокове погашення кредиту і мови бути не може.
Фірмове неподобство
В погоні за прибутковістю банки виробили цілий ряд
ефективних прийомів психологічного впливу на клієнтів, в основі їх
«метод нав’язування». З самого початку оформлення кредиту банк нав’язує
клієнту певні правила: громіздкий пакет документів, написання
техніко-економічного обґрунтування кредитної операції в форматі банку
(зазвичай цей формат виглядає як чудернацьке поєднання бухгалтерського
та управлінського обліку, тобто є нелогічним ні для бухгалтерів ні для
економістів), нав’язує власний темп розгляду кредиту, фактично затягуючи
цей процес мінімум на місяць. Якщо клієнт терпить все це, банк готовий
нанести останній удар: змінити відсоткової ставку безпосередньо при
підписанні кредитного договору. Оскільки при виборі банку клієнт завжди
цікавиться умовами надання кредиту, та насамперед відсотковою ставкою,
кредитний експерт, чи керуючий відділенням озвучує умови кредитного
договору, наголошуючи, що вони попередні. Якщо ці умови прийнятні,
клієнт збирає пакет документів, проводить оцінку об’єкту застави та
отримує попереднє рішення про можливість кредиту з точною датою видачі
(розгляду на кредитному комітеті). Однак, замість кредиту отримує
повідомлення, що в цілому кредит затверджено, але… процента
ставка/комісія пропонується в розмірі на 2-3 відсотки вища, можна
погодитися на ці умови, або ж чекати іншого засідання кредитного
комітету зазвичай через 1-2 тижні та без гарантії отримати позитивне
рішення. Враховуючи те, що весняний день рік годує, більшість
позичальників приймає гірші умови кредитування. Проблема в тому, що клієнт фактично обирає банк керуючись часто завідомо неправдивою інформацією.
Як боротися? Ні
керуючий відділенням, ні тим більше, кредитний експерт не мають
повноважень встановлення відсоткової ставки, тому жодні їхні обіцянки
юридичної сили не мають. Більшість позичальників не мають жодної
переговорної влади на рівні головного офісу банку. Однак і в цьому
випадку можна утруднити банку зміну попередньо оговореної відсоткової
ставки. Для цього в протоколі учасників товариства доручити керівнику
агрофірми підписати кредитний договір на чітко визначених умовах:
вказати точне значення відсоткової ставки та комісії банку (або
використати формулювання: «не вище ніж»). Такий протокол при зміні
вищевказаних умов автоматично втрачає силу. Такий прийом можна
використовувати, коли кредит береться заздалегідь, і є час, у випадку
відмови банку в кредитуванні, ще раз вийти на кредитний комітет вже з
компромісними умовами, або спробувати отримати кредит в іншому банку.
Однак, це ще не найгірший варіант. Справжні проблеми
починаються у позичальника коли йому нав’яжуть валютний кредит. В самому
валютному кредиті зрозуміло немає нічого поганого, якщо позичальник має
валютну виручку та хоче придбати обладнання за кордоном, саме валютний
кредит є ідеальним фінансовим інструментом. Інша річ, коли йдеться про
звичайний короткостроковий кредит на поповнення обігових коштів. Чому
можлива така ситуація? Багато банків мають ресурси саме в іноземній
валюті, конвертувати їх в гривню означає брати на себе курсові ризики.
Тому можлива ситуація, коли банк пропонує клієнту саме валютний кредит,
але на «вигідних» умовах – більш низькій відсотковій ставці. На справді,
яка б не була вартість залучення ресурсів в валюті, відсоткова ставка
по валютних кредитах не може бути низькою. Згідно нормативних документів
НБУ, валютні кредити мають зовсім інший коефіцієнт резервування, так
«стандартна» кредитна операція у гривнях вимагає від банку лише 1%
резерву, а в валюті - 50% (для клієнтів, що не мають валютної виручки),
якщо ж категорія кредитної операції понижається - банку необхідно 100%
резервування. Погоджуючись на валютний кредит, клієнт мало того, що бере
на себе курсові ризики (згадаємо 1998 та 2008 роки, коли спостерігалася
стрімка девальвація гривні), так ще й змушений за власні кошти
оплачувати конвертацію, спочатку валюти в гривню, щоб мати можливість
проводити платежі в Україні, потім купуючи валюту для відсоткових
платежів та погашення кредиту.
Дозволю собі процитувати думку знаменитого
менеджера Лі Якокки: «Стабільна, здорова економіка неможлива при високих
відсоткових ставках… Це – легалізоване лихварство. Деякі штати (йдеться
про штати в США – прим. автора) прийняли закони, що забороняють
перевищувати 25-відсотковий рівень, вбачаючи в цьому кримінальні наміри.
Навіть мафія визнала такі закони розумними.»
Чи можуть позичальники впливати на розмір банківської
винагороди? Загальна порада: отримайте переговорну владу. Українських
агровиробників в десятки разів більше, ніж банків, що працюють в
Україні.
